А.И. Золотухин
«Николаевский Пушкинский клуб (1989-2007 гг.)»,
Николаев, Издательство Ирины Гудым, 2007.- 544 с., 200 ил.

Від укладача книги

Ідея створення мною Пушкінського клуба народилася після вивчення життя і творчості О.С. Пушкіна і зв'язку його з Миколаївським краєм, початок якого було покладено в сумному для мене 1980 році, коли, втративши матір, мені довелося переосмислювати власне життя. Перечитавши 10-томне зібрання творів О.С. Пушкіна в ці дні, можна сказати, воскрес для нового життя. Тоді ж подумав, що Пушкін, імовірно, ходив по тим же вулицям, що ходжу і я. Але де він міг зупинятися в місті і що тут робив? Пошук відповіді почався з аналізу літератури і газет в обласній бібліотеці. Повідомлення в сучасних газетах розчарували. Ні про дати перебування поета, ні про добутки тут написані не повідомлялося. Але, от в академічному виданні “Літопису життя і творчості О.С. Пушкіна” М. Цявловского говорилося вже про п'ять відвідувань Пушкіним нашого міста. Далі в цій праці були посилання на літературу й архівні джерела, після повторного огляду яких відкрилися нові факти. За 12 років роботи в 45 найбільших бібліотеках і архівах колишнього СРСР удалося з'ясувати чимало.

Через відсутність прямих зведень про перебування Пушкіна в Миколаєві, довелося звернутися до рукописів поета, що зберігалися в ІРЛІ (Пушкінський Будинок) АН СРСР. Там познайомився з акад. Д.С. Лихачовим, головою Пушкінської комісії АН СРСР. Реалії миколаївського життя Пушкінського часу відновлені після вивчення справ Чорноморського Адміралтейства, що зберігалися в ЦГА ВМФ СРСР, а також в інших архівах і бібліотеках Ленінграда, Москви, Одеси, Херсона, Харкова, Києва, Кіровограда, Севастополя, Миколаєва. Як гл. фахівець ЦНДІ “Тайфун” подовгу знаходився у відрядженнях в Москві, Ленінграді і весь вільний час відводив пошукам. Архіви і бібліотеки в інших містах відвідував у свою особисту відпустку. Синхронний аналіз зведень, що містяться в листах і рукописах поета, а також в архівних справах, дозволив не тільки уточнити відомі зведення, але і відновити нові моменти, зв'язані з перебуванням Пушкіна в Миколаєві, і з'ясувати, що ж було створено тут поетом. Був визначений склад миколаївського оточення поета, серед них особливо відзначимо В.І. Даля, а також Г.П. Зонтаг - першу письменницю нашого міста. Аналіз того, що писали в перших миколаївських газетах про Пушкіна, вивів на видатну особистість брата художника-передвижника М.М. Ге, Григорія Миколайовича Ге, що був першим пушкіністом нашого міста. Одночасно вірішувалася задача пошуку місць, де знаходилися будинки, в яких жили у свій час В.І. Даль, Г.П. Зонтаг , Г.М. Ге. Огляд цієї роботи викладений у моїй книзі “Пушкін і Миколаївський край” (Миколаїв, 2001).

Наприкінці 1987 р. довелось у Пушкінському Будинку зустрітися з акад. Д.С. Лихачовим і по моєму проханню він допоміг організувати Фонд культури (ФК) у Миколаєві. У ньому на суспільних початках мені довелось вести три напрямки: “Пушкін у серцях поколінь”; суспільна рада по культурі (збереження історичної спадщини); екологічну асоціацію “Зелений світ”. Це були перші демократичні організації Миколаївської області і міста.

До цього часу вже були знайдені архівні дані і підготовлені історичні довідки на встановку меморіальної дошки і пам'ятника О.С. Пушкіну в Миколаєві. За підтримкою Першого секретаря Обкому КПУ Л.Г. Шараєва спочатку була встановлена меморіальна дошка поету на місці поштової станції в 1987 р., а потім на день міста в 1988 р. і паркова скульптура О.С. Пушкіну. 6 червня 1989 р. відзначалося 190 років із дня народження О.С. Пушкіна і за узгодженням з директором Обласного художнього музею ім. В.В. Верещагина, Г.П. Дем’яненко, у музичній вітальні музею мною при участі відомого збирача книг В.О. Филевського була відкрита виставка, присвячена ювілею і зв'язкам поета з Миколаєвом. На ній був представлений макет миколаївського брига “Мінгрелія”, на борті якого поет написав елегію “Згасло денне світило...”, копії рукописів поета, що відносяться до нашого міста, кольорові ілюстрації миколаївських знайомих Пушкіна, рідкі пушкінські видання та ін. Інтерес до виставки викликав до життя створення Пушкінського міського клуба, установчі збори якого відбулися по закінченні ювілейної виставки 19 жовтня 1989 р. 14 лютого 1990 р. на установчих зборах у Москві був прийнятий статут і створене “Всесоюзне Пушкінське товариство”, яке очолив акад. Д.С. Лихачов. 8 грудня 1990 р. у Києві відбулася встановча конференція Пушкінського товариства України, головою його був обраний М.А. Дорогий. До складу його ввійшов Миколаївський Пушкінський клуб. Після розвалу СРСР ці суспільства припинили існування. Зв'язок з Росією обірвався.

З появою Закону України про громадські організації, на зборах Пушкінського клуба 19 жовтня 1995 р., було прийняте рішення звернутися з клопотанням у Миколаївський Міськвиконком про реєстрацію Миколаївського Пушкінського клуба, як міської, незалежної громадської організації. Засновниками клуба виступили Золотухін Анатолій Іванович (гл. фахівець ЦНДІ “Тайфун”), Дем’яненко Ганна Петрівна (директор Художнього музею ім. В.В. Верещагіна) і Мирян Алла Миколаївна (голова Миколаївського обласного Фонду культури). Статут Миколаївського Пушкінського клуба зареєстровано рішенням виконкому Миколаївської міськради № 549 від 27 жовтня 1995р. – Свідчення № 116.

Метою роботи Клуба є збереження, розвиток і пропаганда російської культури на кращих зразках світової культури, творчої спадщини генія О.С.Пушкіна і культурної краєзнавчої спадщини. До завдань роботи Клуба входить: збереження, вивчення і пропаганда Пушкінської творчості, зв'язаних з ним пам'ятних місць, історією облич з його оточення, зв'язків з Україною; підвищення культури сприйняття пушкінської спадщини, сприяння гуманітаризації системи освіти, виховання любові до рідного краю і міста; сприяння відродженню всіх національних культур і в першу чергу – українській.

Для здійснення поставлених цілей і задач Клуб: веде дослідження життя і творчості О.С.Пушкіна і зв'язків його з Миколаївським краєм; проводить літературно-музичні вечори, у тому числі з іншими національними товариствами; сприяє розвитку музейної роботи на основі Пушкінської спадщини і Пушкінського краєзнавства; здійснює видання праць своїх членів; співробітничає зі школами, інститутами, бібліотеками, музеями з метою поліпшення викладання і пропаганди російської класичної літератури; виступає з ініціативами перед місцевими і центральними органами влади з питань збереження пам'ятних місць і пам'ятників. Деяке представлення про особисту творчість членів Пушкінського клуба дає Альманах, представлений тут. Заради демократичності в ньому представлений весь спектр інтересів і різних рівнів таланта членів клуба.

У результаті діяльності Пушкінського клуба встановлені меморіальні дошки О.С. Пушкіну, В.І. Далю і підготовлена дошка Г.М. Ге. Видано книгу А.І. Золотухіна “Пушкін і Миколаївський край”. По клопотанню клуба привласнені звання “Заслужений працівник культури України” А.П. Дем’яненко і “Почесного громадянина Миколаєва” М.О. Троянову, поліпшені житлові умови С.М. Рослякова. При сприянні Пушкін-ського клуба створені Почесним членом клуба М. Трояновым п'єси «Ольвія», «Мічман Даль», «Макаров і Верещагін», видані його книги “Історичні силуети (три п'єси)” (“Можливості Киммерии”, 2001), “Європейці (чотири п'єси)” (МП Гудим І.О., 2004). У засобах масової інформації членами клуба видано більш 200 статей про історію Миколаївського краю. З дня свойого заснування клуб працює в Музичній вітальні Художнього музею ім. В.В. Верещагіна, за що ми вдячні Обласному управлінню культури. Завдяки діяльності Пушкінського клуба в музеї створений Пушкінський фонд, що нараховує більш 2000 одиниць збереження. Особливо варто підкреслити, що представлена тут робота клуба виконана винятково за рахунок особистої ініціативи її членів, заснованої на любові до рідного краю і генія Пушкіна. Клуб не мав і принципово не має свого розрахункового рахунка, тому що гроші розділяють людей.

Роботою клуба керує рада, що обирається щорічно на загальних зборах клуба, на якому затверджується і програма роботи клуба на майбутній сезон. Клуб протягом сезону щомісяця в 4-і воскресіння кожного місяця проводить літературно-музичні вечори. Сезон, за традицією, відкривається загальними зборами клуба, і проведенням першого вечора у вересні, а закривається святкуванням дня народження поета 6 червня. З 1996 р. клуб обирає Почесних членів, список яких приведений нижче. Клуб має сайт в Інтернету завдяки підтримці провайдера фірми “Фарлеп”: http://www.cnw.mk.ua/pushkin, яким керують вебмастери, батько й син, Ігор і Олексій Горбатенко.

У своїй роботі клуб керується 10 заповідями:

ЗМІСТ: